Подагра

Подагра (грец. podos – ступня, agra – капкан).

Це системне тофусне захворювання, що характеризується відкладенням у різних тканинах кристалів моноурата натрію (МУН) і мікрокристалічним запаленням, яке розвивається у зв’язку з цим у осіб з гіперурикемією, обумовлене зовнішніми та/або генетичними факторами. Тофуси — це подагричні вузли, що складаються з кристалів сечової кислоти.

Актуальність проблеми полягає у зростанні показників поширеності та захворюваності, більш частому розвитку подагри у молодих, а також старших вікових групах. Згідно аналітичним дослідженням правильний діагноз виставляється лише у 10% випадків на першому році хвороби, у 30% — на 5-6 році хвороби (у т.ч. це пов’язано з численними варіантами дебюту та проявами). Поширеність подагри за даними ревматологічного відділення впродовж останніх років збільшилася у 2 рази.

Подагра — мультифакторна хвороба, розвиток якої пов’язаний з генетичними факторами і дією зовнішніх (спосіб життя) чинників. Ризик подагри зростає з віком пацієнта і вмістом сечової кислоти у крові. Розвитку подагри сприяють надмірне і нераціональне харчування (надлишок м’яса, риби, бобових), споживання алкогольних напоїв (у т.ч. пива, сухого вина) і гіподинамія.

Запаси сечової кислоти в організмі складають 600-1600 мг, у середньому 1-1,2 г у чоловіків та 0,9 г у жінок. При подагрі без тонусів 2-4 г, при тяжкій подагрі – до 30-70 г, що корелює з тривалістю захворювання.

Джерелом утворення сечової кислоти в організмі людини є пуринові сполуки, які надходять з їжею, крім того вона утворюється в процесі обміну нуклеотидів, а також синтезується з деяких органічних речовин.

За сучасними даними, нормальним вважається рівень сечової кислоти (СК) <360 мкмоль/л, як у чоловіків, так і у жінок. Рівень СК підвищується з віком. Внаслідок урикозуричного ефекту естрогенів у жінок фертильного віку вміст СК нижче, ніж у чоловіків того ж віку. Рівень СК >360 мкмоль/л — це урикемія, яка ще не означає подагра. Існує поняття безсимптомної гіперурикемії, тобто без клінічних ознак. Надалі можливе формування різних клінічних синдромів.

    Фактори, що провокують гострий напад подагри:
  • Надмірне вживання іжі, багатої пуринами (солодкі фрукти й овочі, м’яса, морські продукти, риби, боби, горох, сочевиця, шпинат)
  • Вживання алкоголю
  • Фізичне перенапруження
  • Стреси, травми (у т.ч. операції, інфекції, променева терапія, зміна метеоумов)
  • Прийом препаратів, що знижують виведення сечової кислоти (циклоспорин, ті азидні діуретини, петльові діуретини, аспірин, етамбутол, піразанамід, алкоголь, нікотинова кислота)
  • Відвідування сауни
Ураження внутрішніх органів при подагрі
    Серцево-судинна система:
  • Клапанні вади
  • Прогресує кардіосклероз з розвитком хронічної серцевої недостатності
  • Прогресує ішемічна хвороба серця та атеросклероз коронарних артерій
  • Формується гіпертрофія лівого шлуночка, змінюється діастолічна характеристика міокарду
  • Артеріальна гіпертензія
Метаболічний синдром (подагра з ним асоціюється)
    Нирки:
  • Уратна нефропатія з хронічною нирковою недостатністю
  • Сечокам’яна хвороба
    Печінка:
  • Кісти печінки
  • Тофуси в печінці і селезінці
    Легені:
  • Плевро перикардіальні спайки
  • Плевродіафрагмальні спайки
  • Потовщення між дольової плеври
  • Петрифікати
    Хребет:
  • Утворення тонусів переважно у грудному відділі хребта
  • Дисцит (запальний процес у міжхребцевих дисках)
  • Запальні і дегенеративні зміни у міжхребцевих суглобах
  • Запалення міжхребцевих зв’язок з клінікою корінцевого синдрому

Клініка гострого подагричного артриту

Починається раптово з різких, до знерухомлення, болів, як правило, в одному суглобі, які наростають впродовж кількох годин. Частіше розвивається у нічний час або ранні ранкові години. Тривалість больової атаки варіює від 1 до 10 днів. Крім того, швидко з’являється припухлість ураженого суглоба з почервонінням шкірних покривів над ним, набряк. До 90 % випадків подагрична атака проявляється враженням 1-го плюсне фалангового суглоба ступні.

Серед інших суглобів, що вражаються, зазвичай нижніх кінцівок — це суглоби плюсни, гомілковоступневі і колінні. За відсутності систематичного лікування, у більш пізньому періоді, можуть вражатися ліктьові і дрібні суглоби кистей. Для всіх згаданих суглобів характерна швидкість як наростання симптоматики так і зворотнього розвитку. У міру перебігу хвороби артрит набуває більш затяжний характер, поступово з кожною новою атакою формується поліартікулярний характер ураження і більш тривалий перебіг суглобового синдрому.

Якщо маєте схожі симптоми, звертайтесь до сімейного лікаря, який скерує Вас до ревматолога на корсультацію у поліклініку, або — на госпіталізацію в ревматологічне відділення Вінницької міської клінічної лікарні №1. У нас ви зможете отримати спеціалізовану допомогу, комплекс якісних обстежень та професійні рекомендації.

Відповідальна за контент — ? ( .). Підготували ? Останнє поновлення 22.11.18